Історія

На мальовничому лівому березі річки Боржави розташована велична споруда - Великорозтіцький навчально-виховний комплекс, що є результатом багатовікової та багатонаціональної ісорії формування та розвитку освіти. Всі причетні до цього процесу були об'єднані єдиною метою: виховати освічену людину з багатим духовним світом та високими моральними цінностями.

Знайдені факти вказують на існування школи в наших селах ще у далекому ХVIIІ столітті, про що свідчить згадка у книзі М . Лучкая « Історія карпатських русинів»: « Розтока має ділянку з належностями для вчителя, виділену панами - поміщиками » (стор. 125 , М. Лучкай, Ужгород 2002 р., т.3) . Книга охоплює період кінця ХVII - третину XVIII століття .

Можливо, школа існувала і до XVIII століття, але на жаль, важко прослідкувати шлях, пройдений школою, оскільки архівні матеріали відсутні. Спробуємо, хоча б епізодично, відтворити історію школи протягом ХХ століття зі слів старожилів сіл Велика та Мала Розток.

Достеменно відомо, що в кінці ХІХ на початку ХХ ст. в селі існувала угорська державна школа (в народі називалася «чотирикласка»). Викладання в ній велося угорською мовою, разом з тим діти вивчали і «материнську» (русинську) грамоту. Людська пам'ять не зберегла відомостей про те, хто був учителем у цій школі, проте відомо, що один учитель навчав усіх дітей. Розташованою вона була на самому роздоріжжі (тепер там знаходиться церковна капличка).

Прихід чехословацької влади вніс свої корективи в звичне життєве русло селян. З цього часу діти мали змогу навчатися в народній школі, де викладання повністю велося рідною мовою. Ця школа знаходилась в селі М. Розтока (тодішня назва Севлюш-Розтока) і була збудована народним методом. В одній кімнаті було класне приміщення, а в іншій - жив учитель. В цій будівлі зараз знаходиться сортодільниця. Учнями школи були діти двох сіл(Малої та Великої Розток). Школа була восьмикласною, тобто давала добрі знання з різних наук. Щоправда, 5-8-мі класи відвідували лише окремі діти .

Першим учителем народної школи був О. Микуланинець.

Зі спогадів старожилів відомо, що він мав дружину та сина, до яких їздив на вихідних у м. Берегово. Син продовжив навчання у Берегівській гімназії. О. Микуланинець навчав сільських дітлахів до виходу на пенсію (середина 40-их років), після чого переїхав до сина на постійне місце проживання. Пан-учитель (як тоді називали) мав шкільну служницю. В пам'яті старожилів збереглось її прізвисько - Анця Иликова (на фото на веранді). Вона виконувала обов'язки прибиральниці, куховарки та прачки .

О. Микуланинець із своїми учнями. 1928 рік

У цей період у селі В. Розтока була і державна чеська школа. Навчання в ній велося виключно чеською мовою, а учнями школи, за словами старожилів, були тільки дівчата-єврейки (хлопці-євреї цю школу не відвідували). Чеська школа розташовувалась у будинку єврейської родини, де орендувала кімнату (зараз подвір'я сім'ї Рацин). У пам'яті старожилів збереглося прізвище вчителя чеської школи - Старик.

Відомо, що у с. М. Розтока чеської школи не було.

Крім освітніх шкіл у селі була церковно-приходська школа, а точніше, щосуботи сільський священик викладав дітям «Релігію».

У 30-ті роки 20-го століття підвісний міст(«бирь»), що з'єднував два села був зруйнований, тому з'явилася потреба у відкритті народної школи і в селі В.Розтока. Першим приміщенням, де розмістилася народна школа, була кімната у будинку жителя села Калинича Андрія. О. Микуланинець залишився вчителювати в М.Розтоці , а у Великій навчали дітей Іван Балог із Великих Лучок (на початку 40-их повернувся в рідне село) та вчитель на прізвисько «Мішка» (був призваний на фронт до складу австро-угорського війська, загинув). Ці вчителі вже не мали слуг, а жили вони по-сусідству в родині Мельників. Навчання велось за Карпаторуським букварем 1937 року.

Щодо періоду Карпатської України, зі слів старожилів відомо, що в с. В. Розтока вчителював пан Лазорчак (звідки він і куди подівся невідомо).

Він навчав сільських дітлахів віршів Шевченка, січових пісень, гімну України , а вечорами збирав молодь, де теж виконував дошкульні жартівливі пісеньки. Перебував він у селі всього кілька місяців.

У 1944 році угорські жандарми масово і силоміць виселяли єврейські родини, тому з'явились порожні будинки, в один із яких було перенесено народну школу (навпроти старого клубу). У людській пам'яті збереглися лише прізвища вчителів цього періоду - Мушка і Цілія (словачка, після приходу радянської влади виїхала до Словаччини). Зі спогадів людей відомо, що Мушка продовжував працювати і в перші роки радянського періоду. Саме він домігся від нової влади дозволу на будівництво нової школи.

У 1949 році в В. Розтоці було відкрито новобудову, де розміщувались класні кімнати та житло для вчителя (фото школи).

Школа була малокомплектною, заняття проводилися разом в 2,4-их класах та 1,3-іх. Після вищезгаданих учителів, зразу у повоєнні роки, у В. Розтоці вчителювали Мучичко Тиберій Іванович та Мучичко Ольга Павлівна (на фото).

Мучичко Т.І. з учнями.1957р

Мучичко О. П. зі своїми учнями. 1957 р.

У 1958 році вони виїхали на постійне місце проживання в м. Мукачево. Учительський склад оновився. Відтепер дітей с. Велика Розтока навчали Сачук Ганна Петрівна та Ребрик Єлізавета Андріївна (проживала в с. Гребля) (на фото).

Сачук Г.П.(справа) та Ребрик Є.А.(зліва) з учнями 1960.

Щодо с. Мала Розтока, то із 1940 р. школа знаходилась у приміщенні церковної фари, вчителем продовжував бути О. Микуланинець. Крім вчителювання він дякував у церкві.

1946 - 1957 р. вчителем 1-4 класу працювала Палош Ніна Семенівна із східної України, яка згодом вийшла заміж і переїхала на постійне місце проживання с. Ільниця, де працювала у школі-інтернат.

У 1958 році на посаду завідувача Малорозтіцької школи призначена Локтєва (Палаташ) Олександра Платонівна, яка приїхала на Закарпаття за направленням із Сумської області, м. Миропілля у 1946 році (на фото справа).

Діти шкіл Великої і Малої Розток не лише навчалися, а й брали активну участь у громадському житті сіл. При сільському клубові був створений гурток самодіяльності, керівником якого був Калинич Іван Олександрович (1956-65 рр.), його справу продовжила Луцанич Марія Іванівна.

У 1965 році був збудований міст, що з'єднував села . З цього часу Малорозтіцька школа перестала існувати, об'єднавшись з Великорозтіцькою початковою школою, яка була дочірньою Дубрівської восьмирічки.

У 1974 році розпочато будівництво, а 6 жовтня 1986 року відбулось відкриття Великорозтіцької школи - дитсад, що була утворена шляхом реорганізації початкових класів Дубрівської школи, Великорозтіцького дитсадка.

Першим директором був Лєлє Святослав Миколайович якому було вручено символічний ключ від новобудови.

На той час у школі нараховувалось 82 учні у 4 початкових класах (вчителями були: Петрище Маргарита Юріївна, Станинець Надія Петрівна, Корпош Ганна Андріївна, Кузьма Світлана Михайлівна) та 45 дітей дошкільного віку у 2 групах дитсадка (вихователями працювали: Петрище Марія Михайлівна, Петрище Марія Іванівна, Котубей Марія Юріївна, Капітан Тетяна Іванівна) Діяли 2 групи продовженого дня в яких нараховувалось 60 учнів Вихователі: Петрище Єлизавета Гаврилівна та Корпош Ганна Михайлівна).

У період 1990 - 2011 року керівником школи-сад була Скоблей Ганна Іванівна.

У 2002 році школу-сад перейменовано у навчально- виховний комплекс. В тому ж році учні почали вивчати англійську мову.

У вересні 2011 року директором Великорозтіцького навчально-виховного комплексу призначено Петрище Михайла Емериховича.

У 2017 році наказом Відділу освіти Іршавської райдержадміністрації №204 від 28.04.2017 року наш заклад атестовано, підтверджено право надання дошкільної освіти, початкової загальної середньої освіти з видачею табеля успішності про відповідний рівень знань.

Станом на 2019 рік склад працівників Великорозтіцького навчально-виховного комплексу: Цібеленко Л. П.(муз. керівник), Блищак Н. А. (психолог), Корпош М. Ю. (вихователь), Гаврилик Н. М. (вихователь)Жабко Т.В(вихователь), Стецо Н.В. (вихователь), Цільо Л.П.(вихователь).

Петрище М. Е. (директор), Керечанин В.В. (заст. директора, вчитель), Трикур М.М.(вчитель), Стільник О.І. (вчитель), Марушко С. В. (вчитель), Кошевська Т.І.(вчитель англ.мови),Петрище В.Г(вихователь ГПД).

У навчальному закладі навчається 41 учень:

1 клас - 14

2 клас - 12

3 клас - 7

4 клас - 8.

Дві дошкільні групи відвідують 38 вихованців.